ДОРОГИ МАЮТЬ СТАТИ НАЦІОНАЛЬНОЮ ІДЕЄЮ

  • Автор  Іван Мирка
  • Опубліковано в Блог
  • Друк
  • Email
ДОРОГИ МАЮТЬ СТАТИ НАЦІОНАЛЬНОЮ ІДЕЄЮ

Директор департаменту інфраструктури та туризму Волинської облдержадміністрації Іван Іванович Мирка – виходець з патріотичної, проукраїнської родини. Його прадід, теж Іван, був учасником боїв під Крутами, тато – активний учасник процесу відродження державності після проголошення Україною незалежності. В кінці 2013 року Мирка-молодший продовжив їхню справу у боротьбі за вільну Україну на Майдані. Разом із братом та побратимами з Волинської сотні відстояв всю Революцію гідності у столиці. Коли був повалений режим Януковича і до влади в країні прийшли нові люди, Іван Іванович, 
не вагаючись, вирішив спробувати себе на державній керівній посаді в дорожній галузі, адже це та справа, з якою він знайомий з дитинства, та й досвід керівника в нього вже був чималий. До слова, Іван Іванович виріс в родині дорожника, його тато, теж Іван Іванович, був керівником управління дорожньо-будівельної організації. Амбіційному дорожнику прийшла пропозиція очолити департамент, що він і зробив, пройшовши кадрову комісію в Міністерстві інфраструктури. 
Зараз Мирка-молодший в держустанові – один із чиновників, який працює, керуючись сучасними технологіями: приймає запити через емейл і Фейсбук.

– Зараз, коли вже пройшло півтора року після подій на Майдані, багато хто говорить, що ідеї Революції гідності нівелювалися, і фактично ніщо в країні не змінилося. Ви, як безпосередній учасник тих подій, що можете сказати з цього приводу?

– Насправді Майдан багато кого змінив і багато що змінилося. Ми, напевно, пішли вже на третє коло, адже все відбувається по колу. Мабуть ми ще не досягли тієї маси людей у відсотках, з якою починаються відбуватися потужні зміни. На Помаранчеву революцію вийшла одна кількість людей, які опісля почали працювати і добиватися змін у повсякденному житті. Після Революції гідності значно побільшало громадських організацій, в котрі якраз входять ті люди, які хочуть впливати на хід речей. Якийсь відсоток людей почав пробиватися у владу або контролювати її, інші стали обережніше ставитися до свого вибору. Все залежить від людини: якщо вона готова відкрито працювати, приймати рішення, звітуватися, то вона такою буде за будь-якої системи.

– Те, що підете батьковими стопами – станете дорожником, знали з дитинства?

– Коли батько керував дорогами області, я з ним об'їздив усюди, де міг. Коли він працював в інших організаціях, які будували дороги, я був постійно з ним. Після школи пішов на роботу в дорожню організацію. Пізніше в мене був свій приватний дорожній шлях. Я спершу навчався в Луцькому технічному університеті, де за студентським обміном потрапив в Німеччину. Після цього вирішив, що все-таки треба йти туди, де навчаються всі дорожники, – в Національний транспортний університет.

– До призначення на посаду директора департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА ви успішно займалися підприємницькою діяльністю. Що спонукало стати чиновником?

– Ми сьогодні бачимо кризу, це якраз той час, коли потрібно робити реформи, тому, що б ти не зробив, все одно під час кризи потрібно підніматися з нуля. Мені завжди образливо, коли реформи не відбуваються або ж затягуються.

Я пішов на цю роботу саме через реформу. Мені надзвичайно хотілося взяти участь у форсуванні реформи дорожньо-транспортної галузі. Тому по цьому питанні наша адміністрація, в тому числі і її голова, максимально бере участь, максимально форсує ці події, ми закидаємо в міністерство і Комітет з питань транспорту у Верховній Раді свої пропозиції, відповідаємо на їхні, форсуємо реформи в цій галузі, оскільки вона реально зараз знаходиться в кризі.

– Одна з основних проблем області, та й країни загалом, – дорога, чи, скоріше, її відсутність. Як відбувається фінансування доріг місцевого значення?

– Сьогодні відповідний закон про дорожні галузі у першому читанні пройшов комісію і має бути десь на голосуванні. Він принесе деякі перспективи для облдержадміністрацій у плануванні і фінансуванні доріг місцевого значення. Тобто ми будемо мати гроші і зможемо під них сформувати чіткий план. Маючи кошти, будемо планувати міжнародне співробітництво, першочергово зробимо проектну документацію по всіх необхідних дорогах, тоді зможемо брати участь у міжнародному фінансуванні. Коли в нас буде документація, ми зможемо сміливо подавати свої запити. Наразі у нас в області немає жодного проекту ні на одну дорогу, на це ніхто не виділяв грошей. Про яку участь у міжнародних проектах можна говорити, коли в тебе немає цієї документації? На минулій сесії ми добилися того, що на проектні роботи були виділені 200 тис. грн. За ці гроші плануємо зробимо проектно-кошторисну документацію і знайдемо собі міжнародного партнера, але це така маленька піщинка, за яку ми вхопилися і боремося.

– В області є багато доріг, які потребують ремонту. Як розподіляються бюджетні кошти між громадами?

– Виходячи з того, що протяжність доріг велика, розподілення грошей з обласного бюджету має бути справедливим, це навіть зазначено в законі. Голова ОДА запропонував фінансування дороги 50 на 50. Тобто якщо громада хоче зробити дорогу, то вона повинна забезпечити 50% фінансування з місцевого чи районного бюджету. Нам прийшли пропозиції по місцевих дорогах на 11 млн. Маючи 10 млн, ми розподілили їх на це співфінансування, і при голосуванні ні в кого з депутатів не виникло жодного запитання, чи ми правильно розпорядилися коштами.

– Існує проблема, що відремонтована дорога має здатність швидко руйнуватися, чималі кошти, витрачені на ремонт, йдуть на вітер, можливо у вас є якісь поради, як якісніше проводити такі роботи?

– На сьогоднішній день ніхто не міняє основи дороги, яка вже не відповідає вимогам та навіть тому, на що вона проектувалася. У нас просто зверху перекладають асфальт. Асфальт ваги не несе, в нього інші характеристики: поліпшує рівність, гладкість. Дороги мають стати національною ідеєю, і тільки тоді вони матимуть перспективу, коли ми будемо приймати рішення по заміні основи. Тільки тоді в розвитку доріг ми піде-мо в плюс. В Луцьку це сталося при ремонті вулиці Набережної. Це відбулося на міжнародній трасі в деяких місцях. Всі інші дороги реально зношені.

– Все-таки, мабуть, найгірша дорога міжміського сполучення – траса Горохів – Львів. Чи слід найближчим часом водіям сподіватися на вирішення цієї проблеми?

– По цьому питанні адміністрація попрацювала потужно, надіємося, що ця робота не буде загублена десь в Міністерстві фінансів. Волинська область включена в експериментальний проект, який передбачає виділення коштів від перевиконання митних надходжень.

Ми в цьому плані працюємо і сподіваємося, що в наступному році отримаємо фінансування на цю дорогу. Є проблеми в Одеській області, там побачили велике перевиконання – підняли планку вище. Ми сподіваємося, що в нас такого не станеться, готуємо відповідні листи і надіємося на велику роботу в наступному році.

– Можливо проблему бездоріжжя вирішили б концесійні дороги, які практикують в деяких країнах?

– Нам слід зрозуміти, що тільки тоді будемо мати дороги, коли увійдемо в європейську сім'ю, в світову економіку. Тому що в нас немає в Україні фінансової потужності, щоб наші дороги почали відновлюватися в плюс. Що б ми не робили, скільки б грошей не виділяли – все одно дороги зношуються, і ми ідемо в мінус. Коли я прийшов сюди на роботу, мені стало дуже цікаво, з чого складається бюджет. Сиджу читаю, вивчаю ці цифри і бачу, що нам потрібно багато грошей, щоб подолати бездоріжжя. Ми працюємо в напрямку залучення інвестицій з Польщі, де уряд виділяє 100 млн євро на прикордонну інфраструктуру – пишемо відповідний проект, в який включені дороги на Луцьк – Устилуг і на Ковель – Жовква.

– Сприяє руйнації волинських доріг і великогабаритний транспорт, водії якого не дотримуються правил навантаження. Зокрема до вас неодноразово зверталися активісти Рожищенського району, які воюють з перевізниками, котрі транспортують пісок, при цьому знищуючи дорогу. Їхнє питання якось вирішується?

– Був час, коли дороги зруйнували і вони далі продовжують руйнуватися. Але ми не можемо заборонити возити пісок, адже тоді зупиниться будівництво. Ми вникали, хто і за що там воює. Сьогодні людина купляла машину піску, а завтра вона виходить перекривати дорогу. Це дуже складне питання. Грошей немає ні в області, ні в службі автомобільних доріг, але дорога є стратегічною, і я буду пропонувати, щоб її включити як державний об'єкт до фонду регіонального розвитку. Знову-таки треба вирізати гроші, щоб її зробити. Найголовніше – щоб сьогодні дорогами їздив той транспорт, який відповідає її ваговим можливостям. Це повинна розуміти влада на місцях, чітко повинні працювати ДАІ і трансінспекція.

Ми проводимо роботу з населенням і з органами місцевої влади. Повинна бути якась свідомість у людей. Дивіться, які цілком протилежні речі: в Горохівському і в Луцькому районах є такі аграрії, які після вивозу збіжжя зі своїх полів самі ремонтують дороги чи дають ресурс – щебінь, пальне для дорожніх організацій, які це роблять, є такі, які відкрито своїми листами зобов'язалися не возити своїми машинами більш ніж 20 т, але не обходиться без тих, хто не йде на контакт. Кажуть: ми виростили, будемо возити, як нам зручно, а ви собі ремонтуйте. Тому будь-яка влада є відображенням свого народу, і вся ситуація, яка є в сім'ї, колективі, вона відображає її в державі. Наприклад у Волі-Любитівській автомобільна служба зробила дорогу, а сьогодні мені у Фейсбук скидають фото, що перевантажені фури і трактори вже наробили колій і ям.

– Існує ще одна болюча для багатьох проблема: водії автобусів відмовляються безкоштовно перевозити учасників АТО. Яке її вирішення ви бачите?

– Є закон, який потрібно виконувати. Якщо учаснику бойових дій передбачена пільга – її потрібно надавати. У нас немає такого, щоб хтось, показавши посвідчення учасника бойових дій, не взяв квитка чи не сів в автобус. Усі випадки, які трапляються, – це позаштатні ситуації і людський фактор. Ми з цим боремося, ведемо роз'яснювальні роботи. У всіх випадках, які траплялися, водії звільнені. Є випадок, коли був розірваний договір з підприємцем на перевезення. Щодо останнього такого інциденту на маршруті Луцьк – Червоноград, де водій висадив з автобуса учасника АТО, то там була вина водія і працівниці автостанції, яка, не роздрукувавши нульового квитка, сказала, щоб військовослужбовець йшов і сідав в автобус. Чоловік так і зробив. Контролер, який стояв біля автобуса, або водій мав би його завернути за квитком, натомість водій, проїхавши кілометр чи два, став вимагати гроші в атошника за проїзд. Стався конфлікт, після якого учасник бойових дій залишив автобус. Там однозначно є вина як працівників автостанції, які не мали права не продати за посвідченням нульового квитка, так і самого водія. Як результат – водій цього автобуса був звільнений з роботи.

Зараз прийнято говорити про те, чому в нас не відбувається боротьба з корупцією чи з іншими порушеннями закону. Це тому, що ніхто не несе відповідальності за свої дії. В мене з цим просто: якщо я хочу, щоб не повторилася та чи інша проблема, я вимагаю покарання винних. Але в нас є інше питання про сім'ї загиблих учасників АТО, вони законом не захищені, і їм не передбачені пільги. Тут ситуація вже виходить за якісь правові норми. Ми проводимо наради з перевізниками і просимо їх за можливості увійти в положення цих людей, їх не так багато в області – 300 чоловік. Цьому передувала заява перевізника Варшави, який на своєму маршруті вивісив оголошення, де зазначалося, що він перевозить членів сімей загиблих учасників АТО безкоштовно. Зрештою у нас немає проблем по внутрішніх обласних перевезеннях сімей загиблих. Автостастанція і перевізники допомагають, решта залежить від самих водіїв, рівня їхньої культури і свідомості.

– Яку дасте оцінку своїй роботі на посаді директора департаменту інфраструктури та туризму Волинської облдержадміністрації?

– Минулим, 2014 роком, роботи в облдержадміністрації я повністю задоволений, цим – ні. Те що ми готуємо, пропонуємо і очікуємо, поки що не було прийняте на рівні Кабміну, я маю на увазі саме в дорожній сфері. Основне, що нам вдається робити, – оптимізація маршрутної мережі. У 2016 році, коли будуть нові конкурси, ми подамо нові маршрути, і в нас вже не буде надприбуткових і надзбиткових. Надприбуткові маршрути будуть йти в системі з неприбутковими, щоб задовільнити ті села, куди роками не ходить транспорт. Звісно без контро-льних органів дуже важко зробити таку оптимізацію, але основні принципи, за якими ми працюємо, дозволяють нам і самим справлятися з проблемою. Не можу сказати, що все добре, адже і дороги погані, і люди збідніли, менше їздять.

Ще одна наша заслуга у сфері туризму – відкриття для туристів озера у мальовничому селі Глухів. Воно нічим не поступається шацьким водоймам. Ми допомогли місцевій громаді організуватися, село почало оживати, почав розвиватися туризм, люди відчули, що на цьому можна заробляти гроші.

11 червня минув рік, відколи Іван Мирка займає посаду директора департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА. У нього звичайнісінький робочий кабінет. Іван Іванович каже, що єдине, що змінив тут, поставив фото батька на його малій батьківщині, фото самооборонівського люстраційного комітету, який очолював у 2014 році, портрет Бандери і фото міністра транспорту Пилипчука, який є вихідцем з Волині.

– Пилипчук для мене є наставником в тому плані, які він робив заяви, коли у нас була війна з Росією у 1917 році. Коли нападали більшовики, він сказав, що потрібно негайно розібрати всі залізнодорожні шляхи зі сторони Росії, і тоді ми повністю себе захистимо, можна буде дислокувати свої війська і без проблем воювати. Буквально за кілька тижнів більшовики заїхали в Україну нашими ж поїздами. Ми так само пішли по кругу і зробили ті ж помилки у ситуації з Кримом, що й Грушевський у свій час, – переконаний Іван Мирка.

вгору

При повному або частковому відтворенні матеріалів пряме гіперпосилання на www.vcrti.com.ua обов'язкове! Сайт є Засобом масової інформації відповідно до діючого законодавства. 

Підписатся на оновлення

Всі матеріали опубліковані в категорії "Блог" є особистими думками авторів і не є офіційними позиціями Всеукраїнського центру реформ транспортної інфрастркуткури. Всі матеріали опубліковані в категорії "Від редакції" є офіційною позицією Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури.

×

Читайте нас у Telegram!

Дізнавайтесь про події у сфері транспорту та інфраструктури одним із перших.

icon128 2x