Колективний договір, як компроміс соціального діалогу

Колективний договір, як компроміс соціального діалогу

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР, ЯК КОМПРОМІС СТОРІН СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ
ТЕОРІЯ ТА РЕАЛІЇ


Не беручи до уваги той факт, що для ПАТ «Укрзалізниця» наразі постали складні економічні іспити, є ще одне питання, яке має прямий вплив на їх швидке та якісне рішення. Це – підписання колективного договору товариства.

Відкинувши офіційне тлумачення, можна з впевненістю сказати, що колективний договір є свого роду закріплення надійного тилу для менеджменту, який повинен вивести товариство з не дуже задовільної ситуації. З іншого боку, для профспілок це шанс презентувати себе як впливові, а головне – сучасні утворення, яку допоможуть подолати негаразди. Проте, особисто у автора є сумніви в тому, що сторони соціального діалогу саме так сприймають стан речей, який склався на сьогодні. Адже помилка в позиціонуванні закралася вже у діючій Галузевій угоді, яка береться за основу, і ім’я їй – взаємоконтроль, вірніше його відсутність. Адже без нього немає довіри…

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди», колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
Проте, як показує практика, сторони соціального діалогу не адекватно сприймають свої обов’язки щодо виконання норм колективної угоди, надаючи перевагу униканню зобов’язань, при цьому бажаючи зайвий раз проконтролювати партнера…

Не обійшла ця проблема і ПАТ УЗ, де сторонам соціального діалогу притаманні ці риси. І якщо сторона роботодавця ще намагається відповідати всім умовам, то сторона профспілок не бажає жити сучасними реаліями та не бажає змінюватися. Не беруться до уваги принципи любого договору, а саме рівноправність сторін, свобода вибору питань для обговорення, добровільність прийому обов'язків, гарантія їх реального виконання, проведення постійного контролю і взаємної відповідальності.

Справа в тому, що згідно зі ст.44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавець зобов’язаний відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але неменше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати.
На практиці - ж товариство, усвідомлюючи важливість зазначених витрат та сумлінно виконуючи норми закону, перераховує та готове і в подальшому перераховувати зазначені кошти на рахунки профспілок. Однак, є одне «але»…

Зобов’язавши ПАТ УЗ виконувати норму ст.44 вищевказаного закону, шляхом перенесення її тексту до п.3.7.8 Галузевої угоди, профспілка, в свою чергу, не приймає на себе зобов’язання звітувати та допускати контрольні перевірки щодо правильності витрат перерахованих коштів При цьому мотивуючи це вимогами ст.12 Закону «Про профспілки», яка вказує на не підзвітність та не підконтрольність профспілок.
Заявляючи про відсутність у адміністрації товариства права на контроль та звіт, профспілки не зовсім вірно сприймають ситуацію. Адже щодо своєї діяльності, то право профспілок на невтручання беззаперечне, проте щодо відносин з контрагентами або зі стороною договірних відносин, одним з яких виступає ПАТ УЗ, то таке право нікчемне. Якщо, звісно, одна зі сторін не погодиться на це добровільно...
Отримавши значні кошти від однієї із сторін договору на проведення заходів, які направлені на підвищення ефективності виробництва, зміцнення трудової та виробничої дисципліни а також на зняття соціальної напруженості в трудових колективах через шлях якісного та своєчасного оздоровлення колективу, інша сторона, тим не менш, не поспішає виконувати зворотну сторону будь якого договору – стати підконтрольною або ж підзвітною стороною з приводу освоєння наданих коштів.

Можна зважити на пряму норму закону, яка забороняє контроль та звіт від профспілок, проте, на думку автора, не в цьому випадку, адже мова йде про договірні відносини, природа яких припускає та навіть зобов’язує процедуру звітності.

Як варіант, з ціллю врегулювати дане питання шляхом компромісу, можна запропонувати застосувати синоніми слів «контроль» та «звітність», наприклад – інспекція, перевірка, звірка, нагляд, ревізія, інспектування, дослідження. Зазначені значення потішать гідність профспілкової сторони договору та будуть компромісом у цій завідомо патовій ситуації.

Взагалі, відносини сторін доволі цікаві, та нагадують відносини людей, в яких одна сторона любить, а інша примушує себе це робити. Буде достатньо дослідити діючу Галузеву угоду, щоб переконатися у зазначеному. Так, згідно п.3.7.3 товариство утримує та безкоштовно перераховує на рахунок профспілок членські внески працівників; - згідно п.3.7.7 товариство надає профспілкам будинки, приміщення, споруди для ведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної та оздоровчої роботи серед працівників; - згідно п.3.7.13 залучає представників профспілок до розроблення фінансових планів та підготовки пропозицій стосовно розподілу прибутку на соціально-економічний розвиток; - згідно п.3.7.6 забезпечує профспілки нормативними та методичними матеріалами, які приймаються товариством; - згідно п.3.7.2 надає профспілкам для роботи, проведення зборів в безоплатне користування приміщення з усім необхідним обладнанням, опаленням, освітленням, прибиранням, засоби зв’язку, транспорт на умовах, передбачених колдоговорами. Також надаються пільги штатним профспілковим працівникам нарівні з працівниками товариства, а саме: забезпечення білетами на проїзд у межах країн СНД та про України (п.3.6.4 Галузевої угоди), соціальні гарантії, пільги та заохочення поширюються і на профспілкових працівників нарівні із працівниками виробничих підрозділів.

Тобто, менеджмент товариства висловлює довіру, яку підтверджує діями, не отримуючи за це підтримки, сучасного сприяння та згоди на дослідження правильності витрат.

Згідно п.4.1 Галузевої угоди профспілки зобов’язані сприяти УЗ в реалізації колективних договорів, в т. ч у знятті соціальної напруги в трудових колективах та в оздоровленні працівників. І якщо одна сторона допускає іншу практично до всіх рівнів узгоджень та контролю, то інша ігнорує принцип взаємної відповідальності.

Сторони Галузевої угоди згідно п.5.12 зобов’язалися передбачити виділення коштів на утримання об’єктів оздоровлення, придбання та здешевлення вартості путівок на оздоровлення та відпочинок залізничників. Тож, само собою, процедура реалізації цього пункту передбачає і функцію контролю за його виконанням.

Читач, напевно, дійде підозри, що, мовляв, це чергова атака на представників колективу, проте це не так. Саме для колективу це і робиться, адже працівникам товариства в першу чергу цікаво, куди та в якому обсязі йдуть кошти, чому такі суми та така кількість путівок а не інші, та хто поніс покарання за неякісну роботу.

Мої опоненти іноді кажуть, що, мовляв, перед колективом звітують на конференціях і цього достатньо. Проте автор переконаний, що в умовах постіндустріальної економіки та зверх інформативного суспільства цього недостатньо. Інформація повинна бути постійною та доступною, а для цього щорічних звітів недостатньо. До того-ж, звіт має цінність саме тоді, коли він пройде випробуванням професійною перевіркою.

Підсумовуючи вищевикладене хочеться сказати, що сторони соціального діалогу повинні діяти в інтересах тих, від кого ними було отримане делеговане право представляти їх інтереси. Діяти сумлінно та сучасно. Адже в цих іграх саме колектив стає заручником непоступливості та надуманих принципів сторін. Нерозуміння цього може мати невиправні наслідки, які, за певних умов, змінять ідеологію та культуру соціального партнерства.

 

 

a8d191d918484d3d852ba0579d342e1e  

Андрій Баль РФ ПАТ "УЗ"«Південна залізниця» Інженер, юрист

Схожі матеріали (за тегом)

вгору

При повному або частковому відтворенні матеріалів пряме гіперпосилання на www.vcrti.com.ua обов'язкове! Сайт є Засобом масової інформації відповідно до діючого законодавства. 

Підписатся на оновлення

Всі матеріали опубліковані в категорії "Блог" є особистими думками авторів і не є офіційними позиціями Всеукраїнського центру реформ транспортної інфрастркуткури. Всі матеріали опубліковані в категорії "Від редакції" є офіційною позицією Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури.

×

Читайте нас у Telegram!

Дізнавайтесь про події у сфері транспорту та інфраструктури одним із перших.

icon128 2x