Круглий стіл «Економіка лоукостів та аеропортів в Україні»

Круглий стіл «Економіка лоукостів та аеропортів в Україні»

17 липня 2017 року в Українському інституті майбутнього відбувся круглий стіл на тему «Економіка лоукостів та аеропортів в Україні». Модератором заходу був Віктор Андрусів, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, а спікерами виступили:

- Денис Костржевський, голова ради директорів аеропорту "Київ" (Жуляни);

-Павло Рябікін, генеральний директор ДП МА "Бориспіль";

-Володимир Шульмейстер, директор програми "Інфраструктура" аналітичного центру "Український інститут майбутнього";

-Євген Трескунов, член правління Асоціації "Аеропорти України";

-Олег Бондар, керуючий партнер, ECOVIS Бондар та Бондар.

На обговорення були винесені питання, що наразі хвилюють всіх учасників авіаринку: оцінка сучасного стану інфраструктури аеропортів України, можливості аеропорту «Бориспіль» приймати лоукост-перевізників загалом та Ryanair зокрема, міжнародний досвід впровадження лоукостерів. Окрім цього, говорили про можливі ефекти, що рано чи пізно проявляться внаслідок появи в Україні нових гравців, які працюють за моделлю «лоукост» - для громадян України, для Державного бюджету України та для аеропорту "Бориспіль". Не оминули увагою і пропозиції щодо впровадження лоукостів в Україні з урахуванням міжнародного досвіду.

Дискусію розпочав Володимир Шульмейстер, який представив усім присутнім 3 бізнес-моделі лоукостів, пояснив особливості кожної з них та наголосив, що для України з її теперішнім рівнем доходів громадян лоукост-модель є найбільш прийнятним видом авіаційних перевезень. Також він порівняв ставки аеропортових зборів в Україні та країнах ЄС (де цифри є значно нижчими, подекуди майже вдвічі), докладно пояснив структуру доходів європейських та українських аеропортів і зосередив увагу учасників на тому, що наразі частка неавіаційних доходів в головній повітряній гавані країни нижча, ніж хотілося б. Для порівняння, у Борисполі ця цифра дорівнює 16%, у той час як в середньому по Європі – близько 40%. Володимир презентував аналіз інфраструктури аеропортів України, висловивши тезу про те, що однією з передумов для появи на ринку лоукостерів є сама дешева авіаційна інфраструктура.

Наступному слово було надано Павлу Рябікіну, який одразу підкреслив, що наразі існує 2 площини, у яких відбувається залучення Ryanair на український ринок – комерційна та політична. Поки що він не бачить можливого продовження переговорів з авіакомпанією, в умовах, коли Міністерство інфраструктури визначає комерційні параметри, а керівництву аеропорту доводиться шукати рішення стосовно їх імплементації. Окрім цього мова йшла про показники Борисполя у сфері пропускної здатності – на сьогодні аеропорт обслуговує щоденно подекуди до 39 тисяч людей при максимальній пропускній здатності 40 тис. Також було наголошено, що на даному етапі важливим пунктом в роботі аеропорту є розвиток технологічного обслуговування пасажирів під одним дахом.

Після нього виступав Денис Костржевський, який пригадав процес перемовин з Ryanair та причину відмови аеропорту обслуговувати ірландського лоукостера. Основою для такого рішення стала неможливість встановлення ставки аеропортового збору в розмірі $7.5 при собівартості аеропортового обслуговування в $25. Денис зазначив, що необхідно враховувати, як прихід Ryanair повпливає на суб’єктів авіаринку – аеропорти та авіакомпанії зокрема. Оптимістичних прогнозів не пролунало – спікер переконаний: спершу і справді буде дешево, потім збанкрутіє базовий перевізник, і ціни знову будуть невиправдано високі, що для ринку аж ніяк не вигідно.

Наступним учасником круглого столу, що представив свою позицію, був Євген Трескунов. Він дуже детально розповів про структуру аеропортових зборів – за що платить пасажир і це відображено у самому квитку (авіаційна безпека та пасажирський збір) і які витрати несе авіакомпанія (понаднормативна стоянка та збір за зліт/посадку). Варто пам’ятати, що в першому випадку перевізник є просто агентом аеропорту і не отримує жодного прибутку від цих зборів, які є фіксованими та визначеними аеропортом. А от у випадку збору за зліт/посадку береться до уваги маса повітряного судна (звичайна математика: чим більше судно, тим більший збір). Також Євген поділився своїми міркуваннями з приводу готовності регіональних аеропортів приймати Ryanair та інші лоукости – на його думку, наразі до цього готовий тільки Вінницький аеропорт, в інші ж потрібно інвестувати – деякі відбудовувати, деякі реконструювати.

Останнім виступав Олег Бондар, який звернув увагу на 2 важливі юридичні проблеми, які стали очевидними внаслідок перемовин з Ryanair. По-перше, в авіаційній галузі на сьогодні немає чітких правил корпоративного управління державними активами. У результаті ми бачимо ситуацію, коли державний регулятор (МІУ) втручається в повноваження директора підприємства, проводячи комерційні переговори з авіакомпанією та ігноруючи операційну автономію аеропорту. Другою проблемою є питання державної допомоги. За словами Олега, відсутність законодавчо визначених правил у цій сфері визначає адекватність чи неадекватність комерційних рішень.

Також до обговорення долучилася Галина Дурмуш, начальник відділу авіаційного транспорту в Міністерстві інфраструктури. Вона ще раз нагадала усім присутнім історію заходу Ryanair в 2012, і пояснила, чому ж тоді нічого не вийшло. Також Галина підкреслила,  що жодних побоювань щодо банкротства базового перевізника у зв’язку з приходом ірландського лоукостера просто бути не може: наразі національний перевізник дуже оперативно та грамотно реагує на всі виклики, що їх кидає ринок та конкуренти.

Не менш цікавою та жвавою вийшла й дискусія після питань від аудиторії – пресу найбільше хвилювало питання законності проведення переговорів української сторони та ірландців та поточна ситуація з Ryanair: чи поновляться перемовини, і якщо так, то коли? Учасники круглого столу відповіли на всі питання та завершили захід на доволі оптимістичній ноті: Ryanair в Україні ми таки побачимо, в найближчий рік або найближчі кілька років. Також головні питання круглого столу було відображено у презентації. Керівники аеропортів з деякими тезами були не до кінця згодні, але зазначили, що в цілому презентація детальна та правильна, тож кожен охочий може з нею також ознайомитися.

Марія Шиманович

вгору

При повному або частковому відтворенні матеріалів пряме гіперпосилання на www.vcrti.com.ua обов'язкове! Сайт є Засобом масової інформації відповідно до діючого законодавства. 

Підписатся на оновлення

Всі матеріали опубліковані в категорії "Блог" є особистими думками авторів і не є офіційними позиціями Всеукраїнського центру реформ транспортної інфрастркуткури. Всі матеріали опубліковані в категорії "Від редакції" є офіційною позицією Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури.

×

Підпишіться на оновлення!

Дізнавайтесь про події у сфері транспорту та інфраструктури одним із перших.

Ви можете відписатись від e-mail повідомлень у будь-який час.